Став-охолоджувач ЧАЕС - унікальний об'єкт Чорнобильської зони

Став-охолоджувач Чорнобильської АЕС є штучною водоймою. Основне призначення даної техногенної споруди – охолодження води реакторів атомної електростанції. Створення цієї штучної водойми проводилось в два етапи. Перший етап спорудження мав за мету забезпечити потреби охолодження першої черги атомної електростанції. Так, до 1982 року площа ставу-охолоджувача складала більше 12 квадратних кілометри. (дивись генплан ЧАЕС 1971 року) З завершенням будівництва другої черги ЧАЕС площа ставу збільшилась і складає 21,7 квадратних кілометри. При цьому середня глибина цієї водойми складає біля 6 метрів, а максимальна глибина – 20 метрів

Потрібно зазначити, що став-охолоджувач будувався на місці старого русла річки Прип'ять. Під водоймою опинились декілька невеликих озер, а також піщаний кар'єр.

Схема ставу-охолоджувача ЧАЕС

Які ж основні характеристики Ставу-охолоджувача?

Сама водойма створена завдяки дамбі, яка майже повністю, по периметру, охоплює водойму. В довжину, дамба сягає 25 кілометрів, ширина її від 70 до 100 метрів. Висота дамби не перевищує шести метрів.

Всередині ставу-охолоджувача створено роздільну дамбу, яка забезпечує циркуляцію води по периферії водойми, що в свою чергу сприяє ліпшому охолодженню води.

Дно водоймища надзвичайно нерівномірне та має численні заглиблення. Так близько 50% об'єму води знаходиться на глибинах більше за середні (6 метрів), при цьому біля 30% - це глибини понад десять метрів. Нерівномірне дно сприяє накопиченню мулу, так в найглибших замкнених котловинах ставу-охолоджувача переважають глинисті мули. На інших, більш мілких ділянках водойми дно утворене пісками та суглинками.

Загальний обсяг води в ставу-охолоджувачі (максимально) – 160 млн. кубічних метрів.

Довжина – 11,4 км, ширина – більше 2 км.

Щорічно cтав-охолоджувач втрачає воду, яка інфільтрується через стінки дамби. За розрахунками вчених об'єм води, яка втрачається на інфільтрацію складає біля 100 млн. кубічних метрів.

Дзеркало cтаву-охолоджувача знаходиться на сім метрів вище р. Прип’ять, що обумовлює великі фільтраційні втрати води.

За даними вчених на даних момент в цій водоймі знаходиться така кількість органічної маси (дані О.Л.Зарубіна):

Планктон – 130-40000 тон;
“М'який” бентос – до 150 тон;
Двостулкові молюски від 10000 до 100000 тон;
Занурені рослини - від 1000 – 30000 тон;
Повітряно-водні рослини 100-1000 тон;
Рибa – від 1000 до 20000-30000 тон.

Серед науковців зараз триває активна дискусія щодо подальшої долі Ставу-охолоджувача Чорнобильської АЕС. Найбільш оптимальним вважається поступове осушення водойми. Це буде сприяти формуванню стійких рослинних угруповань на місці оголеного дна.

До аварії на ЧАЕС на водоймі було створено спеціальне господарство по розведенню риби. Зараз на базі цього господарства функціонує науково-дослідна лабораторія, яка займається вивченням видового складу іхтіофауни водойми, вивчає екологічний стан водойми та її радіоекологічні параметри. Водойму заселяють такі основні види риб – короп, канальний сом, європейський сом, жерех, судак, щука та ін..

Цікавим є факт, що в деяких місцях водойми, персонал станції підкормлює рибу. Так на підвідному каналі, яким вода з водоймища потрапляє до станції, кожен день можна побачити 5-6 сомів, які поважну снують біля мосту й терпеливо чекають на чергову годівлю. Пригостити сомів полюбляють і відвідувачі станції, які неодмінно фотографуються на фоні сомів, що харчуються.

Фотографії ставу-охолоджувача - технологічного елементу ЧАЕС

Став-охолоджувач ЧАЕС та частина роздільної дамби	Водне дзеркало ставу-охолоджувача ЧАЕС	Вид ставу-охолоджувача з мосту через відвідний канал ЧАЕС

Став-охолоджувач ЧАЕС	Вид на відвідний канал та третю чергу ЧАЕС (недобудовану) з ставу-охолоджувача	Ранковий туман над ставом-охолоджувачем (панорамна фотографія)

Літературні джерела:

Кашпаров В.О., Хомутінін Ю.В., Глуховський О.С., Процак В.П., Зварич С.І., Левчук С.Е., Лундін С.М., Йощенко В.І., Малоштан І.М. Оцінка небезпечності вторинного вітрового переносу радіоактивних аерозолів після часткового осушення водойми-охолоджувача ЧАЕС / Бюллетень екологічного стану зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення №1 (21), 2003. С. 67 – 74.

Buckley M.J. et al., Drawing up and evaluation remediation for the Chernobyl cooling pond. Europen Commision Service Contract // Report of NNC Ltd.

Шестопалов В.М., Шевченко О.Л., Бугай Д.О. та ін. Перспективи водоохоронної діяльності в Чорнобильській зоні відчуження / Бюллетень екологічного стану зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення №1 (27), 2006. С. 66 – 78.

Петров М.Ф., Кірєєв С.І. Природне заростання ложа водойми-охолоджувача ЧАЄС після пониження його рівня / Бюллетень екологічного стану зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення №1 (27), 2006. С. 78-82.

Зарубін О.Л. Проблеми поводження з водоймою-охолоджувачем після закриття ЧАЕС / Бюллетень екологічного стану зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення №2 (20), 2002. С. 17-22.

Став-охолоджувач Чорнобильської АЕС

Які ж основні характеристики Ставу-охолоджувача?

Фотографії ставу-охолоджувача - технологічного елементу ЧАЕС